Привіт, мої любі!

Привіт-привіт, привіт, мої любі! Як я за вами вже скучила! Нічого не показувала, але читала вас, чесно-чесно. Пам"ятаєте м/ф "Каникули в Простоквашино"? Так і я, як мама дяді Феді можу сказати, як ви змінилися- скільки хорошого та гарного зробили! Які ви молодці!
А-я? Я звикаю до життя мами в післядекретний період. ;) Купа роботи, яку ніхто протягом 2,5 років не робив, точніше робив, але купу таких ляпів налишав, що, навіть, соромно про таке говорити. Вдома хатня робота лишається на вільний час після роботи, а який він може бути вільним при 8-год робочому дні і відводом і приводом дитини з садочка? ;) Елемент і частинка творчості та поривів душевних відкладаються на пізніше. Нічого. Розгребуся і повернуся, хочу якіснішою і творчішою, якщо так можна сказати. :)
Ось у нашої виховательки був День народження. Ми з доцею вирішили зробити їй листівку. Реально робили вдвох, бо тільки в такому випадку, вона давала її робити. В нас загострюється криза 3-х, то все навкруг її і все повинно бути тільки по її. :) Так от. Наша вихователька жіночка дуже хороша, приємна, інтелігента і своєрідна при тому всьому. Тому завданням було зробити приємне, незвичне і разом з тим не образити. :) Вся справа в тому, що І.О.(ім"я виховательки) не хоче навантажувати своїм святом інших і не дуже, точніше зовсім, любить помпезні привітання.  Так от подивіться на наші старання-дивні і не зовсім звичні, проте хочеться ваших відгуків.

Ось такий вигляд наша листівка мала при іншому світлі. Криво та косо, бо все робили вдвох. Вибачте, нам і кривизну до того всього.
Дякую дуже Марині та Наталі, я й досі використовую цукеркові матеріали та новоподарований штамки. Дякую вам, дівчатка.
Цьом-цьом, мої хороші.