Привіт, мої любі!
Поступливим, вкрадливим кроком впевнен заполоняє навколо все осінь. Ні, ще календарне літо! але вона витає скрізь - у вирі вітру, у кронах дерев, відчуваєтьсяу душах людей. Йде...йде. вона вже не за горами. Холод проникає скрізь, пронизує, іноді його видно в очах людей... безнадія? Може... Але ж до осінньої депресії ще далеко, пра?
Я повертаюсь. Точніше постараюсь повернутись у блогопростір, але настільки швидко, наскільки дозволятиме здобуток хліба насущного... :)
За літо зробила дві листівки, простенькі і дещо дитячуваті, але вони є. Покажу вам просто так, щоб відволіктись і зберегти в памяті :). Ні, вони не претендують стати оскароносними пафосними, я реально оцінюю їх і свої можливості. Так, для власного архіву, як і все тут.
Поступливим, вкрадливим кроком впевнен заполоняє навколо все осінь. Ні, ще календарне літо! але вона витає скрізь - у вирі вітру, у кронах дерев, відчуваєтьсяу душах людей. Йде...йде. вона вже не за горами. Холод проникає скрізь, пронизує, іноді його видно в очах людей... безнадія? Може... Але ж до осінньої депресії ще далеко, пра?
Я повертаюсь. Точніше постараюсь повернутись у блогопростір, але настільки швидко, наскільки дозволятиме здобуток хліба насущного... :)
За літо зробила дві листівки, простенькі і дещо дитячуваті, але вони є. Покажу вам просто так, щоб відволіктись і зберегти в памяті :). Ні, вони не претендують стати оскароносними пафосними, я реально оцінюю їх і свої можливості. Так, для власного архіву, як і все тут.
Ось така любительці банкнот держбанку США, скоріш жартівлива.
А також є ще для руденької дамочки. (Так якось скупо слова сьогодні йдуть, може, погода в тому винна?!)
Отже, для руденької!
Може, простенька ще занадто, але щось таке(яке саме, то це для кожного різне) в ній присутнє. :)
А ще моя вишивка "Зима" стала ось такою, облагороженою і вже подарованою.
Не можу повернути зображення, тому показую так.
Дякую усім, хто заглянув.
